Виробництво було винайдено в Голландії в XІ столітті. Тротуарна плитка використовувалася при будівництві доріг через недолік у країні кам'яних матеріалів. Після того, як застосування такого матеріалу було визнано досить успішним, виробництво тротуарної плитки почалося й в інших країнах.

У Росії брущатка зі штучних матеріалів з'явилася в 1970-х - 1980-х роках. Спочатку використалися масивні залізобетонні плити квадратної й прямокутної форм. Виробництво фігурної тротуарної плитки почалося в середині дев'яностих років XX століття, спочатку тільки методом вибролиття. На даний момент це досить популярний будівельний матеріал.

Середні характеристики виробу виготовлених методом вибропрессования:
- міцність при стиску: 400 кг/див2;
- водопоглинення: 4,9 % від обсягу;
- стиранність: 0,39 г/см2;
- марка по морозостійкості: F200.
Зроблена цим методом плитка має шорстку поверхню.

Тротуарна плитка, що володіє прекрасним зовнішнім виглядом і неперевершеною надійністю, не рідко задіється в архітектурі міста й ландшафтному дизайні. Тротуарна плитка призначена в першу чергу для мощення тротуарів, площ, пішохідних зон, велосипедних доріжок, площадок для стоянок автомобільного транспорту, внутріквартальних доріг, зупинок міського транспорту, заводських територій, автозаправних станцій і т.д. Про якість і довговічність тротуарної плитки говорить те, що нею можна мостити навіть автозаправки для великогабаритного великовагового транспорту, тротуарна плитка витримує навантаження в 400 кілограмів на квадратний сантиметр, а гарантований строк експлуатації тротуарної плитки перевищує 35 років.

Відомо, що більшість проблем нашого дорожнього господарства виникає через те, що погодні умови несприятливо впливають на дорожнє покриття. На жаль, асфальт дуже різко реагує на зміни температури повітря із плюсової на мінусову й від цього руйнується. Морозостійкі характеристики тротуарної плитки такі, що тротуарна плитка зовсім безболісно переносить до 700 циклів (переходів оцінки в нуль градусів). Також тротуарна плитка відрізняється від асфальту більше високою экологічностю й теплостійкістю. Тротуарна плитка не так нагрівається, як покриття з асфальту й, відповідно, не виділяє шкідливих канцерогенних речовин.

Для укладання тротуарної плитки в міських умовах величезне значення має те, що можливо кількоразове використання цього матеріалу: тротуарна плитка легко знімається, а після проведення необхідних ремонтних робіт знову укладається. Це дозволяє заощаджувати значні засоби: витрати, пов'язані з укладанням тротуарної плитки, приблизно в дев'ять разів нижче, ніж при покритті дороги асфальтом.

Процес укладання тротуарної плитки дуже простий. Для цього не обов'язково мати дорогу спеціальну техніку - абсолютно все можна виконати вручну. Крім усього іншого, тротуарна плитка дуже не примхлива в транспортуванні. Все це свідчить про економічність продукції з бетону. Адже фахівцям відомо, що витрати на матеріали в кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт становлять більше половини від всіх витрат. Отже, здешевлення будматеріалів, зниження витрат на їхнє перевезення, а також раціональний розподіл засобів прямо ведуть до зниження собівартості будівництва. Але, мабуть, найважливішою особливістю тротуарної плитки є те, що вона зовсім незамінна в парковій архітектурі. Адже за допомогою тротуарної плитки дійсно можна приємно перетворити вигляд будь-якого міста. Так, завдяки тротуарній плитці легко обіграти вже наявний ландшафт: можна дуже красиво забрукувати територію навколо зростаючого дерева. Крім того, забезпечити рівність покриття, виконуваного з асфальту, можливо лише із застосуванням дорогої електронної автоматики. А на невеликих площах це взагалі практично неможливо.

Таким чином, тротуарна плитка набагато надійніше, дешевше, практичніше й естетичніше простого асфальтового покриття. Застосовуючи тротуарну плитку, можна не тільки з вигодою забрукувати будь-яку площу, але й додати їй вишуканий і шляхетний вид.